Привіт, крихітко )) сьогодні я дізналася, що ти в мене є. Не подумай, я і раніше знала, що ти є, просто... не могла повірити своєму щастю! Дивне відчуття, коли все, чого ти прагнула, над чим працювала, про що думала днями й ночами, зненацька стає дійсністю. Той біль у грудях і нічні судоми нагадали мені час, коли в мені жив твій братик Іванко. Таке ні з чим не сплутаєш )). Кожна жінка, напевне, інтуїтивно відчуває, що вона стала мамою, ніби вся її сутність ділиться навпіл. Скажімо, твій тато іще не знає, що ти в нього є. Так, він знає про затримку, але ніяк не може усвідомити і прийняти, що ця затримка значить тебе)). Чоловікам важко буває переходити на новий рівень свідомості. Це не тому, що він тебе не хоче, просто він усвідомлює, яка це відповідальність мати тебе і любити тебе. Так було і з Іванком, він навіть хотів, щоб я знову робила тест, ходив, як зачарований... Але він став найкращим батьком, якого тільки можна уявити. Твій братик просто закоханий у свого татка.
Тобі уже майже три тижні, і я впевнена, що тобі затишно у мене під серцем. Шкода, що жінка не може знати напевне, коли саме в ній починається нове життя, щоб від самого моменту початку насолоджуватися материнством, а коли аж за два тижні дізнається, то таке враження, ніби трохи спізнилась на виставу. Ну нічого, ми з тобою надолужимо. Я впевнена в одному: поряд з тобою від самого початку завжди був, є і буде Той, хто придумав тебе, загадав, як бажання, Чиї пальці виліплюють тебе, як коштовність, Хто знає твої думки і Хто записав земні дні твої до Своєї книги, навіть коли жодного з них іще не було – Той, хто полюбив тебе безмежно. Я дуже щаслива, що ти — це не просто збіг обставин і не просто біологічний продукт взаємодії двох організмів; ти — твір великого і люблячого Творця, ти — відповідь на молитву і благословіння.
Коли я дізналася, що вдруге стала мамою, то відчула, що Бог ніби підняв мене на небо. Я дивилася з висоти на всі буденні проблеми і думала: які вони все таки несуттєві порівняно з тим, що у мене є ти. Для себе я вирішила, що проживу цю вагітність інакше, ніж попередню. Минулого разу я багато хвилювалася, дозволяла емоціям брати гору наді мною, також я була занадто нетерпляча. Спочатку мені все хотілося, щоб минув токсикоз, потім, щоб швидше виріс живіт, а потім — щоб швидше їхати в пологовий. Коли народився Іванко, я не могла звикнути до нового життя, постійно думками трималася за старе, тому спочатку не могла бути повноцінно щасливою. А цю вагітність я буду просто святкувати, просто насолоджуватися кожною її миттю. Я сподіваюся, ти не будеш мне так лупасити ногами, як твій братик, але навіть якщо і будеш, я щось цікавеньке придумаю і вже точно не буду “страждати”. Вирішила завести таку традицію: відмічати кожен тиждень своєї вагітності і купувати одну найкрасивішу, яку тільки зможу знайти, квітку.
Це твоя перша квітка, мацьопка )) Що тобі побажати... Якщо ти дівчинка, то бажаю тобі, щоб ти завжди знала, що ти варта усіх квітів на світі, і щоб ти не чекала визнання від інших, а вміла сама бути щасливою. Якщо ти хлопчик, бажаю завжди цінувати жінок поруч з тобою і пам'ятати, що вони дорогоцінні, а також бажаю знайти свою єдину, неповторну, запашну квітку... ну і берегти її від протягів )))
Тобі уже майже три тижні, і я впевнена, що тобі затишно у мене під серцем. Шкода, що жінка не може знати напевне, коли саме в ній починається нове життя, щоб від самого моменту початку насолоджуватися материнством, а коли аж за два тижні дізнається, то таке враження, ніби трохи спізнилась на виставу. Ну нічого, ми з тобою надолужимо. Я впевнена в одному: поряд з тобою від самого початку завжди був, є і буде Той, хто придумав тебе, загадав, як бажання, Чиї пальці виліплюють тебе, як коштовність, Хто знає твої думки і Хто записав земні дні твої до Своєї книги, навіть коли жодного з них іще не було – Той, хто полюбив тебе безмежно. Я дуже щаслива, що ти — це не просто збіг обставин і не просто біологічний продукт взаємодії двох організмів; ти — твір великого і люблячого Творця, ти — відповідь на молитву і благословіння.
Коли я дізналася, що вдруге стала мамою, то відчула, що Бог ніби підняв мене на небо. Я дивилася з висоти на всі буденні проблеми і думала: які вони все таки несуттєві порівняно з тим, що у мене є ти. Для себе я вирішила, що проживу цю вагітність інакше, ніж попередню. Минулого разу я багато хвилювалася, дозволяла емоціям брати гору наді мною, також я була занадто нетерпляча. Спочатку мені все хотілося, щоб минув токсикоз, потім, щоб швидше виріс живіт, а потім — щоб швидше їхати в пологовий. Коли народився Іванко, я не могла звикнути до нового життя, постійно думками трималася за старе, тому спочатку не могла бути повноцінно щасливою. А цю вагітність я буду просто святкувати, просто насолоджуватися кожною її миттю. Я сподіваюся, ти не будеш мне так лупасити ногами, як твій братик, але навіть якщо і будеш, я щось цікавеньке придумаю і вже точно не буду “страждати”. Вирішила завести таку традицію: відмічати кожен тиждень своєї вагітності і купувати одну найкрасивішу, яку тільки зможу знайти, квітку.
Це твоя перша квітка, мацьопка )) Що тобі побажати... Якщо ти дівчинка, то бажаю тобі, щоб ти завжди знала, що ти варта усіх квітів на світі, і щоб ти не чекала визнання від інших, а вміла сама бути щасливою. Якщо ти хлопчик, бажаю завжди цінувати жінок поруч з тобою і пам'ятати, що вони дорогоцінні, а також бажаю знайти свою єдину, неповторну, запашну квітку... ну і берегти її від протягів )))
